Дослідження, взаєморозуміння, повага – як правильно фотографувати в подорожах

Руки міцно тримаються за конячку на каруселі, обличчя світиться від захвату, хіджаб майорить, як плащ супергероя. Це нетиповий образ молодої мусульманської дівчини – і саме тому це одна з улюблених фотографій посланця Canon Гульшан Хан. (Gulshan Khan). "Мусульмани, особливо жінки q дівчатка, не завжди зображуються такими емоційними людськими істотами, якими ми є насправді. Я кажу «ми», тому що це і моя власна громада", – пояснює південноафриканська фотожурналістка. "Ми бачимо стільки страждань та відчуження на знімках з африканського континенту. І ось ця дівчинка, сповнена радості, сфотографована з гідністю".

Приклад Гульшан нагадує нам, що камера має величезну силу. Створені вами фотографії можуть увічнити одновимірний погляд на світ, а можуть розкрити інші його виміри. Це особливо вірно, коли йдеться про фотографуванні чужих культур або спільнот, чи то сусідній район за рогом або місце, до якого ви проїхали тисячі кілометрів. Для Гульшан це частина роботи. Гульшан, незалежна фотожурналістка, роботи якої публікуються в National Geographic, The New York Times і The Guardian, а також колишній позаштатний співробітник Agence France Presse (AFP), регулярно фотографує людей і місця в своїй рідній країні та за її межами. Тут вона пояснює, як створювати яскраві, але шанобливі фотографії інших культур.

У 19 столітті, коли фотографія була новою технологією, європейські колонізатори помилково вважали камеру науковим інструментом, який вони використовували для класифікації та гноблення корінного населення. Такий підхід і досі існує, вважає Гульшан, яка підтримує думку, що фотографування є неупередженим каналом поширення інформації.

"Фотографії вас навчають. Вони вчать бачити себе та один одного, – каже вона. – Існує концепція, що фотографія – це об’єктивна істина, але це омана. Ви завжди є на власних знімках. Ваші ідеї, ваш досвід і цінності проявляються в тому, що ви вирішуєте помістити в кадр, а що – залишити за його межами".

Гульшан також привертає увагу до ставлення деяких західних мандрівників та фотографів до дослідження "екзотичних" країн. "Відвідувати різні місця й фотографувати – це нормально, – підкреслює Гульшан. – Проблема виникає, коли ви робите це з припущенням, що ви кращі й розумніші, ніж люди, яких ви фотографуєте".

Коли чуєш слово "культура", зазвичай згадуєш про національності, раси або релігії, але для Гульшан це поняття є набагато ширшим. "Це може бути група з якоюсь специфічною системою цінностей чи культурою роботи або люди, що належать до якогось соціального класу чи, наприклад, є частиною музичної субкультури", – пояснює вона.

Що б це не було, ви маєте якомога ретельніше дослідити питання, перш ніж з’являтися з фотокамерою. Це дозволить вам визначити незвичайні місця або важливі події – наприклад, фестиваль або акцію протесту, що дадуть вам можливість зробити правильні знімки.

Крім того, це допоможе зрозуміти норми та звичаї, а також проблеми, з якими стикаються різні люди, аби зрозуміти, як слід їх фотографувати. Стежте за новинами у ЗМІ, читайте книги, дивіться документальні фільми, знайомтеся з місцями на Google Maps і, найголовніше, розмовляйте з людьми, радить Гульшан. Якщо ви перебуваєте за кордоном і зупинилися в готелі, поговоріть з персоналом. А якщо ви на якомусь заході, спитайте учасників, що він для них означає і чому вони тут. Будьте уважні, проявляйте співчуття і будьте готові вчитися.

Необхідно знайти баланс між вражаючими знімками та уважним ставленням до людей. У цілому, Гульшан уникає довгофокусних об’єктивів, віддаючи перевагу камерам Canon EOS R та EOS R5 в парі з об’єктивом Canon RF 35mm F1.8 MACRO IS STM, з якими вона наближається до об’єкту зйомки та занурюється в те, що відбувається. "Перебуваючи так близько, доводиться розмовляти з людьми, і ваші знімки неминуче виходять інтимнішими", – пояснює вона.

Винятком можуть бути випадки, коли вона працює у священних місцях і вже має дозвіл на зйомку, але не хоче втручатися. "У релігійних закладах і місцях потрібно орієнтуватися в культурних особливостях, і щоб переконатися, що ви не проявляєте неповагу або нав’язливість, краще за все спитати, чи можна там перебувати, – радить вона. – Запитайте, де вам дозволено бути, а де ні, і які там правила". У багатьох мечетях і храмах, наприклад, потрібно знімати взуття й ви повинні бути одягнені відповідним чином. Крім того, якщо ви ходите перед людиною, що молиться, або намагаєтеся заговорити з нею, це вважається за неповагу".

"У таких випадках я використовувала об’єктив Canon RF 70-200mm F2.8L IS USM, – додає вона. – Я завжди спускаю затвор якомога тихіше, щоб не бути нав’язливою та проявляти повагу в ситуаціях, що вимагають тихої та непомітної поведінки".

Можливість безшумної зйомки є не лише в камерах професійного рівня, таких як EOS R5. Перемикання в безшумний режим на бездзеркальній моделі Canon EOS R10 одночасно активує всі відповідні налаштування, запобігаючи будь-якому звуку або світлу від камери. Використання моделі EOS R10 у парі з універсальним об’єктивом Canon RF-S 18-150mm F3.5-6.3 IS STM також дозволить збільшити дальність зйомки і звести до мінімуму перешкоди для інших.

Важливо розрізняти публічні заходи, де фотозйомка є очікуваним явищем, і фотографії, що ви робите, блукаючи вуличками або в межах особистого проекту з певною групою людей. "Завжди потрібна інформована згода", – пояснює Гульшан. Це означає, що маєте чітко пояснити людям, чому саме хочете їх сфотографувати й що ви збираєтеся робити із цими знімками.

Як це правильно зробити, залежить від ситуації. Якщо у вас проект в місцевій спільноті, спочатку ви можете отримати дозвіл і познайомитися з людьми, а потім перейти до невимушених фото, коли вони відчуватимуть себе спокійно у вашій присутності. На вулицях міста ви можете зав’язати розмову з власником ринкового лотка, а потім зробити його портрет. Якщо ви не знаєте місцевої мови, знайдіть перекладача. Завжди звертайте увагу на те, як реагує людина, яку ви фотографуєте. Як каже Гульшан: "Ви можете зрозуміти, чи не змушуєте ви людину відчувати себе ніяково". Якщо так, то слід опустити камеру.

Хоча зараз Гульшан вже користується своєю камерою "інстинктивно", вона витратила певний час на аналіз зображень і роздуми про те, як люди на них виходять. "Важливою є візуальна грамотність і свідомість, – говорить вона. "Подумайте про такі речі, як кути, з яких ви знімаєте, і про те, що ваш знімок каже глядачу". Підпишіться на різні сторінки в Instagram, щоб краще зрозуміти, як фотографи презентують свої спільноти. Іноді для повнішої картини необхідно створити послідовність знімків, але, на думку Гульшан, "можна сказати щось глибоке про народ або культуру навіть одним знімком – просто пам’ятайте, що він ніколи не містить усієї історії".

Автор: Рейчел Сігал Гамільтон (Rachel Segal Hamilton)