Шлях до досконалості: як поліпшити свої навички архітектурного фотографування

Посланець Canon Фернандо Герра багато знає про будівлі. Він отримав диплом архітектора в себе на батьківщині в Португалії, а потім кілька років успішно працював в архітектурній фірмі в Макао. Однак, незважаючи на задоволення від роботи, він так і не зміг забути про свою дитячу любов до фотографії.

Пристрасть Фернандо до зйомки будівель залишалася невгамовною аж до тих пір, коли він разом зі своїм братом Сержіо не почав фотографувати архітектуру для провідних журналів та окремих клієнтів. Тепер на його рахунку безліч нагород, і він ані разу не озирнувся назад.

Сьогодні Фернандо ділиться з нами своїми знаннями, порадами та прийомами, які набув за ці роки.

Архітектурна фотографія — це не лише величезні офісні будівлі або церкви з багатим оздобленням. Хоча з них виходять ефектні знімки, Фернандо вважає, що будь-яка будівля може бути красивою, якщо добре пошукати — або навіть краще не шукати!

«Не думайте про те, щоб знайти найкраще місце, — радить він. — Неймовірні будинки можна знайти в жахливих місцях. Думайте про окремі будівлі та про те, що робить їх цікавими. Це може бути що завгодно — від старого хліву або скромного будинку до чудового музею або собору. Я не думаю, що взагалі існують будівлі, які категорично не підходять для зйомки. Просто потрібно дочекатися правильного світла й відповідного моменту».

Після того як ви знайшли й полюбили будівлю, Фернандо рекомендує ще дещо — додати на знімок кілька шарів. Цю техніку він перейняв в одного зі своїх головних джерел натхнення, фотографа Magnum Алекса Вебба (Alex Webb), і вона, як пояснює Фернандо нижче, допомагає додати до ваших фотографій ще один вимір.

«Його фотографії підкорили мене тим, що він використовував одні шари поверх інших для створення в кадрі додаткових елементів, — каже Фернандо про Вебба. — Наприклад, тут люди, там собака, а там хлопець із парасолькою. Його знімки завжди складаються з кількох шарів, і це передає реальне відчуття життя й контексту».

«Як архітектор я намагаюся знайти ідеальні пропорції, ідеальний матеріал, ідеальні кольори та оздоблення. Як фотограф я прагну продемонструвати речі в найкрасивішому вигляді, — продовжує Фернандо. — Я не шукаю ідеальну геометрію — я просто намагаюся зробити так, аби будівля виглядала чудово. Це те послання, яке я хочу донести».

Одне з перших правил архітектурної фотографії, як можна було б подумати, — завжди користуватися штативом. Але на думку Фернандо, це не так.

Мені подобається свобода пересування, тому я вважаю за краще не брати штатив, який, на думку багатьох, є основним інструментом для архітектурної зйомки, — пояснює він. — Я люблю постійно рухатися, вивчати будівлю з різних боків, тому знімаю з рук. З того моменту, як я прибуваю на місце, я рухаюся без зупинки, поки не поїду».

«Ще одна перевага відсутності штатива в тому, що навіть у людному місці можна знімати, не привертаючи до себе уваги. В іншому випадку люди в кадрі можуть бути заінтриговані й дивитися на вас і на те, що ви робите, замість того, щоб поводитися природним чином». Екрани багатьох камер зі змінним кутом нахилу Canon ідеально для цього підходять. Можна знімати під різними кутами, і це навіть не виглядає так, нібито ви фотографуєте».

Насправді, на думку Фернандо, коли йдеться про правила архітектурної зйомки, існує лише одне головне правило.

«Вертикалі повинні бути прямими, тому ніколи не направляйте камеру догори або донизу, якщо тільки ви не використовуєте об’єктив із нахилом і зсувом, що здатний коригувати перспективу, — пояснює він. — Виправити перспективу можна на етапі редагування в програмі, але я думаю, що це не дуже правильно. Часто говорять про різні інші правила, але я вважаю, що правила потрібно порушувати, щоб створити власний унікальний стиль, який виділятиметься. Просто тримайте вертикалі прямими й знімайте так, немов завтра не настане».

Ще одне помилкове твердження, на думку Фернандо, полягає в тому, що краще світло для архітектурної фотографії — це нібито ранок або пізній вечір, який часто називають «золотим часом».

«Якщо я збираюся знімати будівлю, я часто виходжу рано вранці й залишаюся на місці, аж поки ввечері не з’являються зірки. У певному сенсі такий саме підхід може використовувати й фотожурналіст. Я стежу за світлом навколо будівлі, і різні її аспекти виглядають краще в різний час доби. Також можна побачити, як люди використовують цю будівлю, що також додає елемент життя. Ви нібито знімаєте "день із життя будівлі". Я хочу, щоб на знімки потрапило ще щось, окрім самого будинку».

«Якщо світло різке, можна погратися з тінями. Нещодавно мені вдалося зробити кілька чудових знімків будинку опівдні, коли сонце було високо в небі. Світло лилося через світлові пройми в даху й висвітлювало весь інтер’єр, і це виглядало просто приголомшливо. Коли сонце перебуває нижче в небі, будівля може виглядати погано з одного боку, але прекрасно з іншого. Потрібно просто рухатися й дивитися навколо. Навіть якщо на вулиці сіро й туманно, можна отримати цікаві знімки зі справжньою м’якістю. Ще одне невірне припущення: якщо ви зняли будинок з однієї точки, то на цьому робота з ним закінчена. Поверніться пізніше протягом дня й подивіться, як на нього вплинула зміна освітлення».

Для початку Фернандо рекомендує об’єктиви, які водночас мають відносно широке поле зору й низький рівень спотворення зображення. «Мені подобаються моделі Canon RF 35mm F1.8 Macro IS STM та Canon RF 50mm F1.8 STM, — із захопленням розповідає він. — Вони маленькі й компактні, тому можна знімати непомітно. Якість чудова, і вони відносно недорогі. Я також використовую об’єктив Canon EF 24-240mm F4-6.3 IS USM, тому що він універсальний. Я не можу миритися зі спотвореннями на архітектурних знімках, але корекція всередині камер серії EOS R позбавляє його від спотворень».

Ще один об’єктив, який добре підходить для архітектурної зйомки, — це Canon RF 16mm F2.8 STM. Ця проста модель із фокусною відстанню 16 мм є не лише дуже доступною, але й надширококутною, дозволяючи знімати більше, наприклад весь міст. Любителям архітектури також сподобаються цікаві ефекти ліній і кутів, які пропонує цей об’єктив.

Після того як ви виберете оптимальну камеру та об’єктив, а також опануєте основи жанру, Фернандо радить продовжувати експерименти з архітектурним фотографуванням — від кута зйомки до фільтрів.

«Нейтральний світлофільтр чудово підходить для довгих експозицій навіть за яскравого освітлення, — пояснює Фернандо. — Під час архітектурної зйомки в жвавому місці довга витримка змусить всіх людей і транспорт, що рухається, фактично зникнути з кадру. Круговий поляризаційний фільтр чудово підходить для усунення віддзеркалень від скляних вікон. Він також добре працює на будівлях із глянсовою поверхнею. Мені потрібно було зняти бетонний будинок, пофарбований у червоний колір і дуже блискучий. Я просто повернув круговий поляризатор, і весь блиск зник, дозволивши кольорам розкритися».

Для Фернандо зйомка архітектури — це не просто робота, а справжнє покликання. І надихають його не лише будівлі, але й серця, що б’ються.

«Зрештою я знімаю архітектуру для заробітку, але, як і раніше, вважаю, що люди, які перебувають всередині будівлі або користуються нею, є її найцікавішим елементом, — підсумовує він. — Для мене архітектурна зйомка — це фотографування життя».

Чи готові ви почати?

Автор: Метью Річардс (Matthew Richards)