Корисні поради для зйомки пейзажів

Знайти цікаве місце й неймовірну сцену не дуже складно. Але щоб підібрати точку, з якої може вийти чудовий знімок, знадобиться значно більше часу й зусиль. Тому коли ви знайдете добре місце, зробіть все правильно. У цій статті ми розглядаємо найпоширеніші помилки пейзажного фотографування та способи їх виправити.

Подумайте про те, як доповнити віддалений пейзаж ближчими деталями. Такі деталі, що створюють цікавий передній план, часто здатні неймовірно прикрасити вашу композицію, привертаючи погляд до ключових елементів сцени. Якщо ж передній план порожній і нудний, значна частина кадру виявляється просто витраченою.

Шукаючи елементи, що прикрасять ваш передній план, скористайтеся режимом Live View та експериментуйте з положенням камери, щоб підібрати оптимальний баланс між переднім планом і фоном. Камера, обладнана екраном зі змінним кутом нахилу, як-от Canon EOS RP, дозволяє знімати від самої землі, що дозволить узяти в кадр камені чи рослини. Додавши такі об’єкти на передній план сцени, ви зможете створити збалансовану композицію. Але майте на увазі, що не кожне пейзажне фото взагалі потребує цікавого переднього плану. Це просто зручний композиційний засіб, яким можна користуватися за потреби.

Ширококутні об’єктиви дозволяють захопити чудовий пейзаж цілком, але не кожному кадру потрібен широкий кут огляду. Іноді наближення віддалених об’єктів дозволяє створити цікавіше пейзажне фото. Стандартний варіооб’єктив на кшталт Canon RF 24-105mm f/4-7.1 IS STM, що використовується в цьому прикладі, має зручний діапазон фокусної відстані для початківців пейзажного фотографування. Два наведені тут знімки були зроблені на обох кінцях діапазону 24–105 мм, тож якщо ви лише починаєте свій шлях у світі пейзажної фотографії, цей об’єктив ідеально вам підійде. Коли настане час модернізації, зверніть увагу на об’єктиви серії L, як-от Canon RF 24-70mm F2.8L IS USM, які краще захищені від погодних умов і мають швидшу максимальну діафрагму. Але початківці можуть робити неймовірні деталізовані фотографії і за допомогою стандартного варіооб’єктиву.

Освітлення під час зйомки — один із факторів вашого творчого підходу, воно створює атмосферу й може вивести ваші пейзажні фотографії на новий рівень. Класичною помилкою є фотографування за умов яскравого сонячного світла. Таке освітлення дійсно дозволяє зробити кольори яскравішими, але контрастність зазвичай є надто високою. Подивіться на різницю між цими двома фотографіями. Перша була зроблена під прямими сонячними променями. Сцені на цьому знімку не вистачає атмосферності. Деталі на дереві лише відволікають, у нижній частині кадру є непомітна затінена смуга й навіть видно тінь у формі фігури фотографа. Якщо зняти ту ж саму сцену пізніше, коли дерево в тіні, деталізація стає меншою, але знімок значно атмосферніший. Тепер небо має колір, дерево створює чіткий силует, а туманний пейзаж на фоні виглядає драматичніше.

Зробити горизонт рівнішим під час зйомки можна в кілька способів. Увімкніть режим Live View і скористайтеся сіткою третин, щоб вирівняти лінію горизонту. Якщо ви використовуєте штатив, у ньому також може бути зручний спиртний рівень. Але навіть із цими засобами іноді доводиться виправляти нерівне фото. Це легко зробити в програмі Canon Digital Photo Professional. Просто скористайтеся повзунком кута в налаштуваннях інструмента обтинання, щоб усунути нахил.

У пейзажному фотографуванні часто буває потрібно закарбувати всю сцену з максимальною чіткістю на всій глибині, щоб деталізація була якомога більшою. Це називається максимальною глибиною різкості. Щоб досягти цього ефекту, знадобиться вузька діафрагма, тобто високе діафрагмове (f) число. На прикладах вище можна побачити різницю між пейзажами, сфотографованими з широкою та вузькою діафрагмою.

На першому знімку використана діафрагма f/4. Дерево на передньому плані чітке, але сцена за ним м’якіша. На другому кадрі вужча діафрагма f/16 дозволила зафіксувати як передній план, так і фон з більшою чіткістю. Якщо ваша мета — привернути увагу до певного елементу пейзажу, можна скористатися широкою діафрагмою, але в більшості випадків варто використовувати вузьку діафрагму й максимальну глибину поля. Для налаштування діафрагми на пейзажному фото зручніше за все перемкнутися в режим AV, а потім зменшити діафрагму до рівня, скажімо, f/16. Стежте за витримкою затвора: якщо вона стає надто великою, можливо, слід скористатися штативом або збільшити ISO, щоб уникнути розмиття на фото.

Для максимально чітких пейзажних фотографій також слід вибирати оптимальні налаштування конкретного об’єктива. Загальне правило — найчіткіші знімки виходять на двох позиціях f від значення найширшої діафрагми об’єктива. Тож якщо значення найширшої діафрагми вашого об’єктива — f/2,8, оптимальним рівнем для такої оптичної системи є діафрагмове число приблизно f/5,6.

Поширеною проблемою в пейзажних фотографів є ризик втратити деталізацію фону, коли потрібно вивести певний об’єкт на передній план. І навпаки: коли ви хочете показати фон із максимальною деталізацією, об’єкти на передньому плані стають розмитими. Зробити чіткість максимальною на більшій частині кадру допомагає метод гіперфокального фокусування: ви маєте знайти найближчу точку, на якій можна сфокусуватися так, щоб фон залишався достатньо чітким. Цей прийом не такий складний, як може здатися, і значну частину роботи за вас виконує калькулятор глибини поля та гіперфокальної відстані в програмі Photo Companion.

Знімати на рівні очей — поширена практика, але не завжди такі знімки є найцікавішими. Спробуйте підняти або опустити камеру, експериментуючи з композицією на різній висоті: так вам вдасться підібрати оптимальний кут. Наприклад, відбиття часто виглядають краще, якщо тримати камеру ближче до води. Зручним засобом також є екран зі змінним кутом нахилу, як у моделі Canon EOS RP, тому що так ви можете налаштувати композицію зі зручної висоти, тримаючи камеру близько до землі або високо над головою.


Автор: Джеймс Патерсон (James Paterson)