Ulla Lohmann
© Ulla Lohmann

Цей образ переслідує Уллу Ломанн уже протягом 15 років. На знімку, зробленому в 1995 році фотографом-мандрівником Саймоном Картером, відтворено «дивний і дуже тендітний скелястий стовп посеред океану». Це 65-метровий Тотемний стовп, що височіє над морськими водами коло мису Хауї в Тасманії.

Улла називає це місце в південно-східній частині півострова Тасман «справжнісіньким кінцем світу». Останній шматок землі перед неосяжним океаном, що буруниться аж до самої Антарктиди.

Splinter of Rock
© Ulla Lohmann
Grasslands
© Ulla Lohmann

Цей окремий уламок скелі — одне з найзаманливіших місць для скелелазіння, а його фотографії вважаються одними з найцікавіших здобутків. Він став справжньою пристрастю для німецького фотографа-мандрівниці Улли. Омріяним об’єктом зйомки, який варто подолати й сфотографувати. «Для мене це захоплива пригода, — каже вона. — Віддаленість, ізоляція, складне сходження».

Утім, приваблювала її не лише складність підйому. До Тотемного стовпа Уллу вели також професійні інстинкти.

«Як фотограф, я прагнула показати, наскільки крихким видається цей камінь — здається, що він може обвалитися в будь-яку мить.

Я роками роздивлялася карти й фотографії та мріяла, що колись це зроблю. Тому я просто мала скористатися цією нагодою».

Готувалася Улла із пристрастю. Для зйомки вона вибрала Canon EOS 5D Mark IV — камеру, яка поєднує в собі універсальність, продуктивність і надійність конструкції.

«Там не буде другого шансу, — говорить вона. — У цій дикій природі я не можу скористатися всім своїм дорогоцінним обладнанням. Мені потрібна одна камера із широкими можливостями».

© Ulla Lohmann

Безкомпромісна якість зображення та провідні системи фокусування й виміру в 5D Mark IV позбавляють потреби довго й нудно шукати потрібні параметри, а її надійний корпус, захищений від несприятливих погодних умов, здатен витримати найскладніші випробування.

«Фотографи постійно опиняються в жорстких умовах і мають долати власні обмеження, — каже вона. — Водночас, вони просто зобов’язані діставати камеру й робити чудові знімки. 5D Mark IV відкриває нові горизонти можливого».

З філософської точки зору, готуючись до підкорення Тотемного стовпа, Улла вийшла за власні рамки. Вона підіймалася стінами й скелями, довго сходила на альпійські вершини зі своїм чоловіком, Басті... аж доки, нарешті, не відчула, що готова до здійснення мрії. Утім, від самого початку сходження на Тотемний стовп її спіткали нещастя.

Потрапити на нього можна, лише спустившись на мотузці зі скель півострова Тасман. Об їхнє підніжжя розбиваються бурхливі хвилі, летять бризки й дме сильний вітер, а довкола ані точки опори, ані шпариночки, за яку можна вчепитися руками.

Tasman Peninsula Cliffs
© Ulla Lohmann
Tasman Alpine Cliff
© Ulla Lohmann

«Ти дивишся на це й думаєш: я не зможу туди піднятися, — згадує вона. — Це дуже близько до океану. Сильний вітер жене хвилі, що розбиваються об скелі, і спочатку все навколо дуже слизьке. Немає зчеплення з поверхнею, і лізти вгору вкрай важко. Усе мокре, тебе щоразу обдає хвилями, і через це стає ще важче».

Незважаючи на це, їй вдалося подолати цю карколомну скелю, шукаючи приховані розщелини, крихітні тріщини та будь-які шпарини чи нерівності, за які можна вчепитися. Час поволі спливав. Поки Улла піднімалася на верхівку, почало сутеніти... і тут несподівано сталася біда.

Басті, який очолював сходження, підсковзнувся й пошкодив ногу. Коли вони оцінювали травму, Улла відчула, як її мрія тане на очах.

«Мої руки були сильно напружені. Вони кровоточили. Тоді я просто намагалася триматися, — говорить вона. — Я знала, що навряд чи змогла б це зробити, навіть ідучи за Басті, а сама й поготів. Більше того, ми мусили подолати останній найнебезпечніший етап сходження в сутінках. Утім, я не збиралася здаватися, адже завжди можна зробити більше, ніж гадаєш».

Leidenschaft
© Ulla Lohmann
Campfire
© Ulla Lohmann

Забинтувавши ногу Басті, вони зробили останній ривок до вершини. Врешті-решт, побита й скривавлена, з палаючими від болю кінцівками Улла досягла вершини й зробила те, до чого прагнула півтора десятка років, — свій омріяний знімок.

«Я подивилася вниз і побачила дуже суворий океан. Потім підвела очі й побачила над собою безкрає небо і раптом відчула себе дуже вільною, — каже вона. — Я досягла своєї мрії. Я це зробила. Після всіх цих неймовірних зусиль я раптом опинилася на вершині.

Німецькою пристрасть — це Leidenschaft. Буквально це означає «творіння через страждання». Я почуваюся справді живою, коли опиняюся на межі своїх можливостей. Я люблю виходити за власні рамки, і з Тотемним стовпом було саме так».

Тотемний стовп, Улла Ломанн. Подолала. Сфотографувала. Відсвяткувала.

Автор матеріалу Ulla Lohmann


Ulla Lohmann
Ulla Lohmann
Фотограф

Улла пояснює, чому вона вибрала Canon EOS 5D Mark IV

«Навіть найкращий комплект не допоможе, якщо ви не вмієте ним користуватися. У фотографів є приказка: найкраща камера — та, що під рукою, а не та, що в сумці. Безумовно, 5D Mark IV це варто тримати при собі.

«Крім технічних характеристик, для мене вкрай важливі захист від складних погодних умов і надійність — камера має витримувати тропічні зливи, удари об скелі, сильний холод, палючу спеку тощо, тобто будь-які умови, у яких я можу опинитися. Крім того, я можу керувати сенсорним екраном у рукавичках, а це дуже важливо, коли я працюю в екстремальних умовах.

Під час подорожі мені стала в пригоді висока чутливість ISO камери 5D Mark IV. Щоправда це було зовсім не так, як я розраховувала, — я забула свій ліхтар, проте, вибравши високе значення ISO, я могла ефективно використовувати камеру як пристрій нічного бачення, щоб визначити, де я опинилася!»